Різдво Христове – це одне з найбільших свят у році. Це не лише згадка про появу на світ нашого Спасителя, це духовне оновлення, нове народження Ісуса у нашому серці.

До цього дня готуємося якомога ретельніше: намагаємося навести лад у домі, якому мешкаємо, та у душі.

Цьогоріч усі парафіяни церкви теж прагнули зустріти величне Різдво з радістю та усмішкою. Тому ще задовго до неділі (адже, на диво, свято випало ще й на Господній день) прибирали свої домівки, готували смачні страви. Не забули й про будинок, у якому щодня збираються на молитву та на зустрічі. Ще у четвер було поставлено декілька ялинок: у коридорі, каплиці та на другому поверсі. Також традиційно виготовили дві шопки: одну поставили біля вівтаря, іншу – на вулиці. Варто зазначити особливість тої, що в каплиці: стаєнка, де народився Ісус, була серед модерних будинків, хмарочосів. Це символізувало те, що Бог може народитися не лише в маленькій стайні та бути в оточенні пастушків, але й у великому місті, де Його потребують найбільше.

В ніч Різдва Господнього під час літургії Псалмоспівець сповістить присутнім:

Нині родився нам Христос Спаситель!

З цього моменту ми розпочнемо наступне Різдво в нашому житті.

Ця подія народження Божого Сина може пройти біля нас не поміченою.

Ми будемо чути мелодії дзвонів в церквах нашого міста, але не захочемо прислухатись до них і піти до храму щоб поклонитися Божій Дитині.

Ми будемо зустрічати на вулицях колядників котрі, ще не забули про наші різдвяні традиції і своєю піснею звіщають нам велику радість «що в місті Давидовім народився нам Спаситель». Але ми проженемо їх з під нашого дому.

Традиційно св. Миколай приходить до кожного вночі з 5 на 6 грудня і залишає подаруночки під подушкою.

Цьогоріч майже нічого не змінилося, окрім прохання св. Миколая перенести свято на суботу, 10 грудня, і привітати діток в каплиці. Святий сказав, що матиме достатньо часу, щоб полюбуватися чудовими дітьми і порозмовляти з ними.

Наш отець Микола не заперечував, тому все почалося у церкві о 4 годині.

А якщо розповідати детальніше, то все було так.

Що у своєму житті вибираєш ти: життя чи смерть? Саме про це варто часто задумуватися. Обрати Бога і жити вічно чи віддатися земним спокусам, а потім горіти в Шеолі?

З 2 по 4 грудня в нашій парафії на таку тематику проводив ре колекції ректор Вищої духовної семінарії, отець Олег Саламон.

Протягом трьох днів парафіяни та всі охочі мали нагоду зосередитися молитовно і почути проповіді священика.