Польща приймає українську молодь
- Деталі
- Опубліковано: Понеділок, 02 серпня 2010, 11:25
Воістину незвідані дороги Господні!
Сива історія україно-польських відносин завжди була болючою та кровопролитною для обох народів. Сотні віків ми боролись за землі, за жорстокі політичні ідеї верхівок влади, за власне право на життя. Але світ рухається вперед і ми нарешті зрозуміли, що за словами Джона Кеннеді: «Або людство покінчить з війною, або війна покінчить з людством!» Як українці так і поляки усвідомили, що боротися слід не один проти одного, а пліч-о-пліч - проти зла.
Вперше, в рамках програми «Пізнай батьківщину своїх предків» з 19 по 29 липня діти та молодь 9-17 років з Чорткова та червоноградської парафії Зіслання Святого Духа відпочивали в Польщі.
Організатором поїздки з польської сторони був о. Ян Якубєц (колишній вікарій парафії в Сєправ’ї, зараз настоятель в Островську) та п. Барбара Ґавенда (директорка початкової школи в Личанці), а з української – настоятель римсько-католицької парафії в Червонограді о. Микола Леськів. Суть програми полягає в тому, аби діти з польським корінням вивчали культуру, мову та історію своїх предків. Саме тому, цьогоріч 16 українських дітей та 4 аніматори в маленькому польському містечку Сєправ’ї не лише відпочивали, а й відвідували лекції, які вели місцеві професори. За словами однієї з аніматорів Роксолани Сурм’як, маленьких українців вчили польської граматики та історії, були уроки музики та фізкультури, завдяки яким діти розвивались як фізично, так і духовно. Особливо їм сподобались уроки історії Польщі, адже лектор розповідав не лише історичні факти, а й моменти співпраці українсько-польських сторін.
Велике враженя на українців справила трьохденна поїздка в Кальварію Зебжидовську, а також в Краків, де екскурсію для них провели рідною українською мовою. Діти побували в Маріатському костелі та в славетному замку у Вавелі, де спільно вшанували пам’ять колишнього польського президента Лєха Качинського на його могилі, а також відомих королів та діячів культури. Приємну та теплу зустріч організували молоді в Островську, де місцевий етнос гуралів, граючи на народних інструментах, влаштував невеличкий концерт, якому українська делегація була дуже рада.
В рамках співдружності україно-польських народів було організовано святкове вогнище, на яке завітало багато християнської молоді з обох сторін. Це вкотре довело, що яким жорстоким та складним не був би цей світ, а християнство та відкриті серця обєднують людей. Бо перед лицем Господа всі ми рівні й всіма нами повинна керувати перш за все любов, а не протистояння. Спільна творчість та відпочинок колись ворогуючих, але таких близьких по духу сусідських країн можлива і потрібна. Бо нашу кровопролитну історію звичайно пам’ятати варто, але ми рухаємось вперед і слід шукати компромісів, аби вона не повторювалася. А нову братерську історію потрібно будувати вже зараз, бо як вчив Конфуцій: «Краще один раз засвітити свічку, аніж все життя нарікати на темряву».
Уляна Легка
Факультет журналістики
ЛНУ ім. І. Я. Франка