In Cruce Victoria

Орден братів францисканців від  Святого Хреста

Сучасний світ вимагає від на щораз більше милосердя, добра та розуміння, тому все активніша й активніша діяльність чернечих згромаджень є просто необхідною для сьогодення. Одними з цієї ланки покликань є  католицький орден Братів-Францисканців від Cвятого Хреста, які належать до великої родини францисканської спільноти.

Засновником ордену є Яків Вірт, який народився 15 жовтня 1830 року у Нідербрайтбах в Німечині. Осиротівши у десять років, його опікунством до 19 річчя займався дядько. Через складну фінансову ситуацію віддався вивченню шевського ремесла і вже у 24 роки став майстром цієї справи. Яків захоплювався св. Франциском і вважав себе за покликаного Богом.

Відтак, з часом знайшов у своєму краї однодумців, утворивши разом з ними ремісниче об’єднання, яке по суті було релігійною спільнотою. У 1862 році просить єпископа Трір про дозвіл на заснування чернечого згромадження, яке 12 червня 1862 р. утворюється у Каплиці Хреста, що напевно і спонукала до подальшої назви згромадження (хоч і за словами братів, це далеко не основна причина назви, у ній ховається значно глибший зміст). Основним завданням ордену стає опіка над бідними і хворими та виховання дітей-сиріт. На той час, вже засновник ордену, піклуючись хворими на віспу сам захворів на неї і в 41 рік помирає.

Сьогодні маючи добре підґрунтя закладене Яковом Віртом брати, як і тоді чують особливий обов’язок перед хворими, людьми похилого віку, потребуючим допомоги неповно справним людям. Також, будучи релігійним згромадженням, утворюють не тільки працю, а по суті спільноту молитви і життя.

Найголовнішою, а від так і основною умовою для вступу до цього згромадження, є покликання дане Богом. Вже у згромадженні є час доброї підготовки - час постулату і новіціяту і підготовки до остаточного чернечого життя в спільноті. В будь який час бажаючий може покинути згромадження, коли відчуває, що це не для нього.

Після цих випробувань відкривається шлях до перших обітниць – вбогості, чистоти і послуху на два роки, потім на наступні три. Після цього періоду можна назавжди присвятити себе Богу складаючи вічні обітниці (пройшовши сім з половиною років).

Поле обов’язків у Братів-Франисканців є доволі таки широким. Центром є материнський дім – св. Йосифа і приєднаний до нього францисканський дім, які дають притулок майже 300 пацієнтам чотирьох областей захворювань: потребуючі догляду патологічно хворі чоловіки та жінки; психічно або інтелектуально неповно справні люди. Таким чином намагаються жити безкорисним служінням потребуючим допомоги.

Францисканська спільнота є справжнім братерством у якому кожен переконаний, що тоді стоїть найближче до Христа і живе Духом Євангелії, коли є першочерговою допомогою та підтримкою для бідних і хворих, духовно розбитих у житті людей. Так як і святий Франциск, брати від Святого Хреста живуть задля блага людей, не боячись ніяких труднощів та розчарувань несуть у світ любов Господа тому і несуть у серці таке гасло - «In Cruce Victoria» – «У Хресті перемога»!

ЛНУ ім. Івана Франка
Оксана Конанець

фото: Святослав Слободян