Світові Дні Молоді у Кракові – це був НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ і НЕЗАБУТНІЙ ЧАС. «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» - це одне з восьми блаженств, яке Папа вибрав темою цих СДМ. Боже Милосердя нас огортало і супроводжувало кожного дня і кожної хвилини.
Молоді люди з усього світу так як і ми з України, долали не одну сотню, а то й тисячу кілометрів, щоб зустрітися з Папою Франциском і почути його настанови та підтримку у труднощах. "Ми плутаємо ЩАСТЯ з ДИВАНОМ! Ми гадаємо, що для щастя нам потрібен добрий диван. Диван, який допоможе нам жити зручно, спокійно, цілком безпечно… Цей диван є причиною того, що ми залишаємося зачинені в домі, не стомлюючись ані не журячись. "Диван-щастя" є, ймовірно, тихим паралічем, який може нас знищити найбільше; бо потроху, не усвідомлюючи того, ми стаємо сонливими, робимося дурними, затуманеними, тоді як інші - може жвавіші, але не кращі за нас - ухвалюють без нас рішення про наше майбутнє. Напевно для багатьох легше і вигідніше тримати молодих людей у безглузді й затьмаренні, аби вони вважали диван за щастя; для багатьох це виявляється зручніше, ніж мати завзяту молодь, яка прагне дати відповідь на мрію Бога і на всі прагнення серця.
Ісус не є Господом комфорту, безпеки і зручності. Для того, щоби піти за Ісусом, потрібно мати трохи відваги, потрібно наважитися й замінити канапу на пару черевиків, які допоможуть тобі торувати шляхи, які тобі ніколи й не снилися, які ти навіть уявити не міг, шляхи, які можуть відкрити нові горизонти, через які ти заражаєшся радістю, тією радістю, що народжується з любові Бога, радістю, що залишає в твоєму серці кожен жест, кожен прояв милосердя." – такі слова промови Папа Франциск виголосив під час молитовного чування з молоддю на CAMPUS MISERICORDIAE. Кожне слово, кожне звернення і сама присутність Папи додавала нам радості і надії.
Історичним моментом для нас, 27 червня у Храмі Воздвиження Хреста, була зустріч українських груп Римо-Католицької Церкви на чолі з Архієпископом Мечиславом Мокшицьким. Всі католики України мали можливість разои прославляти Бога і поділитися радістю, яка їх переповнювала.
Гостинність, відкритість та доброзичливість поляків, особливо родин, які нас приймали і нами опікувалися та радість кожного паломника об’єднували нас в одній Церкві.
Ці дні були часом радості в молитві, в зустрічі, у спілкуванні.
Дякуємо всім організаторам та добродіям, які нам допомогли поїхати на цю зустріч.
Паломники СДМ
