Живемо в часі всесвітнього карантину, де зупинився світ, настала глибока тиша, де навіть не чути плачу над померлими.

Цей час можна прирівняти до часів всесвітнього потопу, де Бог рятує Ноя за допомогою ковчега чи до часів Содоми і Гоморри, де Бог каже втікати Лоту і рятує його життя.

Це також час ПАСХИ – ВИХОДУ вибраного народу з єгипетської неволі, де ангел смерті не заходив до оселі в котрій були позначені двері кров’ю агнця.

Врятуватися могли лише ті хто ПОВІРИВ в те, що знадобиться ковчег там, де немає води, що треба втікати з міста в якому немає пожару, що Кров забитого Агнця знищить смерть.

Тож сьогодні вдягаючи маску чи рукавички, ретельно миючи руки і обробляючи антисептиком двері, тримаючись один від одного на відстані і вітаючись без потискання руки і без обіймів - ПОВІРУЙ, що Той хто «смертю смерть переміг», через такі прості речі зможе врятувати тебе.

Ми живемо в епоху, де народжуються нові Джузеппе Москатті – це італійський лікар, який не шкодував свого життя допомагав хворим, чи Марти Вєцькі – це монахиня зі Снятина, що на Франківщині, яка замінилася з працівником лікарні, щоб замість нього продезінфікувати палату в якій лежала людина хвора на тиф.

Це також шанс для мене і для тебе, не змарнувати життя, а присвятити його з любов’ю для ближнього.

Нам сьогодні не можна РАЗОМ молитися в храмі, але ми можемо на відстані об’єднатися у спільній молитві; в церкві, вдома, на балконі, на улюбленій дачі, в своїй машині, в дорозі до магазину чи вигулюючи собачку.

З нас сьогодні сміються і питають «Де є ваш Бог?», «Нехай спасе вас!»! А ми віримо, що зовсім скоро і побачимо ЙОГО славу.

Христос воскрес!