ОГОЛОШЕННЯ

22. 05 - 28. 05. 17

ПОНЕДІЛОК

18.00 - СВЯТА МЕСА
(українською мовою)

ВІВТОРОК

08.00 - СВЯТА МЕСА
(польською мовою)

19.00 - Біблійне Коло

МОЛИТВА ПРО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В РОДИНІ ЗА ЗАСТУПНИЦТВОМ
СВ. ЙОАНА ПАВЛА ІІ

СЕРЕДА

18.00 - СВЯТА МЕСА
(українською мовою)

ЧЕТВЕР
УРОЧИСТІСТЬ ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО

11.00 - СВЯТА МЕСА
(польською мовою)

18.30 - Травневий молебень (Маївка)

19.00 - СВЯТА МЕСА
(українською мовою)

П'ЯТНИЦЯ
Початок новенни до Святого Духа

18.00 - СВЯТА МЕСА
(українською мовою)

СУБОТА

08.00 - СВЯТА МЕСА
(польською мовою)

14.30 - Сповідь для дітей

15.00 - СВЯТА МЕСА для дітей 
(українською мовою)

ІСПИТ З КАТЕХИЗИ
12.45 – дошкільнята
14.00 - 1-2 класи
16.00 - 3-5 класи
17.00 - 6-7 класи та
молодь від 8 класу
17.00 - хор парафіяльний

VІI ВЕЛИКОДНЯ НЕДІЛЯ

09.00 - СВЯТА МЕСА
(польською мовою)

11.00 - СВЯТА МЕСА
(українською мовою)

СПОВІДЬ - КОЖНОГО ДНЯ ЗА ПІВГОДИНИ ПЕРЕД СВЯТОЮ МЕСОЮ

ТРАВНЕВІ МОЛЕБНІ (МАЇВКИ) НА ЧЕСТЬ ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ КОЖНОГО ДНЯ ПІСЛЯ СВЯТОЇ МЕСИ


12.45 – дошкільнята

14.00 - 1-2 класи

15.00 – схоля і міністранти

16.00 – курси для лекторів
Гості на сайті
На даний момент 444 гостей на сайті
Пошук на сайті

ІСТОРІЯ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ПАРАФІЇ ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА В КРИСТИНОПОЛІ – ЧЕРВОНОГРАДІ

Місто Кристинопіль постало на землях села, Новий Двір. Згадка про цей хутір вперше з’являється на початку ХVII ст. в монастирських книгах католицького ордену братів-бернардинів з Сокаля, які на той час опікувались римсько-католицькою громадою в Новому Дворі. Засновник міста Фелікс Казимир Потоцький у 1692 році здобув для Кристинополя Маґденбурське право.

Ще в 1609 році Потоцький збудував тут дерев’яний костел та монастир для братів бернардинів, які опікувалися місцевою римсько-католицькою громадою та парафією Зіслання Святого Духа, яка була заснована у 1695 році і яка разом з іншими парафіями Белзкого деканату до 1787 року знаходилася у складі Перемишльської дієцезії.

Невдовзі пожежа знищила дерев’яний костел, тому з 1692 року по 1704 рік тривало спорудження нового мурованого костелу у стилі бароко, яке фінансував Фелікс Казимир Потоцький. Інтер'єр храму прикрасили художники Д. Бальцані (1751, картини) і С. Строїнський (1756—1758, фрески). У святині знаходилась також ікона Бичування Ісуса Христа оздоблена срібною короною та шатою. У 1755 році у храмі був встановлений орган, а 1758 році, справа від головного вівтаря, була побудована каплиця для мощів св. Климента, які Франциск Салезій Потоцький у 1723 р. для нового храму отримав від Папи Римського Інокентія XIII, а у 1752 році до храму була привезена з Риму частинка хреста, який віднайшла в Єрусалимі св. Гелена.

Відновлення монастирського комплексу було повністю завершено до 1760 р.

Пожежа 1852 р. знову зруйнувала костел і монастир, але в 1854 році вони були повністю відновлені. У 1927 році храм реставрували, про що свідчить напис на плиті, поміщеній на головному фасаді.

У 1885 році трохи більше тисячі парафіян обслуговував о. Кресцент Єзьорський, а в 1903 році майже двома тисячами вірних опікувався о. Дионізій Любовецький. У 1912-1913 рр. – о. Франциск Вожний, до 1929 р. – о. Єремій Бохенек, до 1936 р. – о. Альберт Мруз, до 1940 р. – о. Андрій Смолень і остатнім настоятелем парафії від 1940 року був о. Юрій Бєлєцкі.

До кристинопольської парафії належало у 1936 році 13 сіл, зокрема Борятин, Добрячин, Клюсів, Маджарки, Новий Двір, Пархач, Сілець та Завишень.

Парафія проіснувала до 1951 року, до входження міста до складу УРСР і від'їзду польського населення, монастир і костел відібрали вірним та почали використовувати, як будівлі для складу меблів. Остатню святу Месу в цьому храмі відслужив, отець Юрій Бєлєцкі.

Як відомо з історії, на переломі 80-90 рр. ХХ ст. політична ситуація у Радянській Україні змінилася. До влади прийшов М. Горбачов і почався час «перебудови». Це дало можливість для відродження церков на Україні. У 1988 році дуже зруйнований костел і монастир, влада передала громаді Української Автокефальної Православної Церкви. Після перебудови святиня стала п’ятикупольним храмом св. Володимира.

Від моменту закриття святині, люди знайшли духовний притулок у Львові, де була діюча Львівська Катедра Внебовзяття Пресвятої Богородиці, настоятелем якої в 1948-1995 рр. був о. Рафаїл Керницький.

У 1989 році католикам повернули костел у Жовкві де був настоятелем о. Василій Павелко, котрий піклуючись про своїх Червоноградських парафіян, 13 грудня 1991 року зареєстрував у Червонограді Римсько-Католицьку Парафію Благовіщеня Діви Марії. Храмом для молитви стала каплиця у селі Межиріччя, поблизу Червонограда, яка була побудована у 1903 р. і обслуговувалася отцями Бернардинами з Кристинополя, а у 1951 р. радянська влада перетворила її на музей прикордонних військ. У 1994 р., настоятелем парафії єпископ призначив о. Мар’яна Фромельця, котрий проживав у Великих Мостах, а у 1999 р. архієпископ Мар’ян Яворський для католиків Червонограда призначив настоятелем о. Олега Саламона, котрий перший рік винаймав двокімнатну квартиру по вул. Грушевського, а у Ювілейному 2000 році парафіяльна спільнота придбала будинок на старому місті по вул. Йосипа Сліпого 27, де отець проживав і на щодень відправляв святу Месу та навчав вірних підстав християнської віри, а у неділю та свята – у Межиріччі. До парафії також належали: Добротвір, Великі Мости, Низи та Тартаків.

В 2001 - 2002 рр. отцю Олегу на парафії допомагав вікарій о. Леон Саламон, 2002 – 2003 - о. Христофор Васько, 2003 – 2006 о. Микола Леськів.

Так як більшість парафіян проживало у м. Червонограді і до Межиріччя не всі мали змогу їздити, з огляду на вік та транспорт, о. Олег разом з парафіянами намагалися знайти відповідне місце під будову костелу в м. Червонограді. Місцева влада давала різні пропозиції: одне із приміщень палацу Потоцьких, каплиця на старому цвинтарі, колишній кінотеатр на старому місті, але парафіяни вибрали територію, яка розташована поблизу центру міста, навпроти школи № 1. і 10 вересня 2003 р. отримали акт власності на цю землю, а вже 27 вересня 2003 року Львівський Митрополит Мар’ян Кардинал Яворський освятив під спорудження нового костелу у Червонограді з придбаною розпочатою будівлею, призначеною раніше для банку і у 2005 р. розпочалася будова костелу, яка триває і до сьогоднішнього дня.

У 2006 р. на території будівництва, спільними силами парафіяни побудували тимчасову дерев’яну каплицю, посвячення її відбулося 15 жовтня 2006 р. єпископом-помічником Львівської Архідієцезії Мар’яном Бучеком.

У 2008 році 21 червня архієпископ-коад’ютор Мечислав Мокшицький урочисто вмурував наріжний камінь з гробу св. Петра Апостола, котрий 30 травня 2007 року у Ватикані освятив Папа Бенедикт ХVІ. В цю Урочистість парафіяни також дякували за довголітню, невтомну працю о. Олегу, якого було призначено на ректора Вищої Духовної Семінарії у Брюховичах, а вітали нового настоятеля, о. Романа Теслюка, який служив у Червоноградській парафії до вересня 2009 р., а 7 вересня цього ж року, настоятелем парафії був призначений вже добре всім знаний - о. Микола Леськів.

Разом із будівництвом костелу, було розпочато будову парафіяльного будинку, який будували брати Францисканці від Святого Хреста з Німеччини для свого Ордену. і під час урочистого посвячення, яке відбулося, 6 червня 2010 р. Львівським Митрополитом Мечиславом Мокшицьким, Генерал Ордену, бр. Ульріх Шміц, переказав цей будинок Червоноградській парафії. Зараз в парафіяльному будинку проживає Отець Настоятель, також є каплиця для вірних, катихетичний та комп’ютерний класи для дітей, а на другому поверсі проживають сестри зі Згромадження Святої Єлизавети, які від 7 лютого 2013 року служать в нашій парафії. Цей будинок є місцем зустрічі дітей та молоді нашого міста.


Наталя Гігош

Стара фотографія костела надана адміністратором веб-сторінки  http://www.filosokal.mijdim.com

 
Календар
«  червень 2017  »
пвсчпсн
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930 
ЛІНКИ