Християнська рок-музика [ без стереотипів ]


На долю секунди пальці завмирають у позиції ля-мінор…пронизливо засвистів мікрофон і в тишу вривається знайомий барабанний ритм…
удар медіатора по гітарній струні – і ось він – старий добрий рок.

 


Зародження християнського року.

В кінці 60-х років минулого століття у популярній на той час рок-культурі формуються гурти з відверто християнською тематикою. Це дає перший поштовх до утворення нового стилю – християнського року. Його батьками став гурт «Petra », утворений в 1972 році та Ларрі Норман, пісні якого є своєрідним програмним документом прихильників такої музики. З появою року, через важкість і  агресивність звучання, його стереотипно почали вважали сатанинською музикою.

Тому Ларрі Норман, прагнувши довести протилежне, пише пісню «Why should the Devil gave all the good music ?»( Навіщо віддавати дияволу всю хорошу музику?), яка відразу набуває популярності й його ідея «християнського року» здобуває прихильників по всьому світі: у субкультурі хіпі з’являється «Рух Ісуса», у 1971 році виходить всесвітньовідома рок-опера «Ісус Христос Суперзірка», з 1984 року проводиться Корнерстоунський - один з найбільших фестивалів християнського року. На музичну арену виходять «сказати своє християнське слово» гурти POD, Pillar, Dlirious, Seventh Avenue, As I Lay Dying. Світ починає звикати до думки, що рок-музика може проповідувати не лише зло, а й добро. Але стереотипи щодо цього музичного напрямку залишаються і досі.

Розвіюємо рок-стереотипи.


Сьогодні існує безліч стереотипів щодо рок-музики. Одним з найпопулярніших є ототожнення її з дияволом. Скажімо підліткам, які сповідують такий стиль, часто доводиться вислуховувати від своїх батьків «проповіді» на рахунок їхньої «ненормальної музики», які переважно закінчуються словами: «…і як таке можна слухати, це ж погано впливає на твою психіку, та й як оті верески можна називати музикою.» Взагалі то «оті верески» -це музика, більш відома як хардкор. У цьому напрямку оспівують Слово Боже християнські гурти As I Lay Dying, Soul Embraced, Anderoath. Як тоді музику, яка прославляє Бога можна називати сатанинською?!

Будь-який стиль музики в руках людини може стати як божим так і диявольським. Це залежить від тексту пісні й від того, як його сприйме слухач, а не від наявності електрогітар і гучних барабанів. Адже Сатану( так як і Бога) можна прославляти і на простій скрипці…

Ще однією поширеною думкою є наркозалежність рок-музикантів. Справді всім відомий вислів «Sex, Drags & Rock’n’Roll » довгий час псував імідж цьому стилю, а постійне перебування «під кайфом» провідних рок-зірок остаточно поєднала поняття «рок» і «наркоманія». Та зі всіх правил є винятки, і християнський рок – це вміння людей 21 століття, котрі ідуть в ногу часом, спілкуватися з Богом і прославляти його на своїй мові – мові музики. Тому в своїй творчості вони віддають перевагу отриманню задоволення від музики, а не від наркотиків…наркоманія не залежить від стилю музики, бо не важливо, яку музику слухає людина, важливо розуміти що варто наслідувати, а що – ні.

Провідний представник християнського року Ігор Чагарін вважає, що рок зародився як музика протесту. На його думку, християнський рок сьогодні – це протест проти світу диявола, проти гріха. «Бог достойний всякої похвали», - пише в Біблії. Тому не важливо чи ми прославляємо Бога танцями, співами, поп- чи рок-музикою, важливо робити це від щирого серця.

Тому давайте не будемо віддавати хорошу музику дияволу!


Уляна Легка
Факультет журналістики
ЛНУ ім. І.Я.Франка


image from: www.cyberspyderwebservices.com