З 7 по 14 серпня молодь із нашої парафії відпочивали у Яремче на Прикарпатті. Кожний день був сповнений цікавих пригод та добрих людей.
З Божою допомогою і опікою Діви Марії ми змогли піднятися на три гори. Першою вершиною за висотою це була Говерла (2061м). Ми на неї піднялися за невеликий проміжок часу та ще змогли помилувалися на озеро Несамовите. Третьою горою по висоті був Піп Іван (2029м). На вершині цієї гори розташована обсерваторія , яку зараз реставрують.
Ще ми бачили озеро Марічейка, яке вабило своєю красою. Цей спуск з гори для нас склав особливі враження і запам'ятається на довго. Третьою вершиною був Петрос (2020м). Він запам'ятався нам своєю красою Чорногірського хребта та мальовничих лісів. Недалеко від Яремче ми милувалися різними водоспадами. Прикладом яким є водоспад Гук. Його висота над рівнем моря складає 900 м .
А коли нашого відпочинку проходили останні дні ми милувалися вечірнім Буковелем та горами з цього курорту .
Вільний час ми проводили весело та цікаво. Інколи ходили на річку Пруд, грали в ігри, співали пісні. Кожного дня була Свята Меса. Для нас вона була роздумами над Словом Божим.
Усім дуже сподобався такий відпочинок. І ми дуже вдячні о. Казимиру за те що прийняв нас і обіцяємо йому свою молитву. Ще ми дякуємо о. Миколі і с. Оксані, що організували таку чудову поїздку.
Даринка Кузьмів
Пісні, які повстали в горах під керівництвом Сестер Лобойків:
1. Ми всі приїхали
- Ми всі приїхали сюди в Карпати,
щоб підкорити гори і поля.
У перший день усі хотіли спати,
а потім вже полізли на Попа.
Цей вихід був для всіх найважчий,
але ми всі піднялися туда.
Пройшли ми 30 кілометрів з гаком,
вернулися додому не з проста.
Приспів: А ми їсти дружно усі варили,
а Давид і Рома посуду мили.
А ми дружно їм усі допомагали,
бо вони без нас би усі пропали.
2. Ми дякуємо Вам ,Отець і Сестро,
за Вашу працю і за Ваший труд!
Що Ви були постійно з нами
і піклувалися про усіх нас.
Аліну Ви постійно підганяли
і перев’язували усім мозолі.
А також дякуємо всім, хто був тут з нами,
ми підкорили гори –МОЛОДЦІ!
2. Спали ми усі 12, як консерви в банці
Ми приїхали в Карпати, жили ми в Яремче.
Спали ми усі 12, як консерви в банці .
Був у нас крикливий Бодя,Любив він поспати.
А коли він прокидався,чули всі Карпати.
А Даринка в нас маленька, трошки термінатор.
Так по горах шурувала, чули всі Карпати.
А Давид жував нутелу, ранком на сніданок.
А коли ми йшли у гори, забавляв до ранку.
А Аліна молодець – підкорила гори.
А коли чекала нас, доглядала Рому.
Ромко в нас такий тіхоня, любить підставляти.
Він Отця "забив" до смерті, "мафія проклята".
А от наших двох Лобойків, ліпше не чіпати,
Бо як вони розізляться, можуть з ноги дати.
А і ще був у нас Андрік, не давав він спати.
А коли включав годинник, Всі тікали з хати.
Був у нас і ще Микола, років так під 30.
Коли дядьком називали, то хотів забити.
Був у нас і ще Сашко, брат сестри Оксани.
Просипався дуже рано, і курив цигари.
Є у нас отець Микола, любить він "поржати".
А і ще хропить так сильно, що хочемо втікати.
А сестрі Оксані добре, живе вона сама.
І не чує того храпу, бо сама б не спала.
Відпочинок самий кльовий, тут у нас в Карпатах.
Ту Говерлу, Петрос й Івана, будем пам`ятати.
Дякуємо Вам усім, що були ви з нами.
Ми вас любимо усіх, Ви у нас кохані.
