Свята Меса на вершині Карпат

17 - 18. 08. 19 р. Піднятися на гору Бребенескул, задивитись у, так звані, «морські очі» Карпат та знайти «ШпиндеL» у механічному годиннику Івано-Франківська.

Вже традиційно Римсько-Католицька парафія Червонограда, на чолі з духовним наставником отцем Миколою Леськівим, відвідали мальовничий куточок України. Щасливі та сполохані тутешніми анекдотами про ведмедів, ми вирушили в дорогу. Цьогоріч, нашою ціллю була: найвища гора у Чорногорському масиві та друга по висоті в Україні, після Говерли, - гора Бребенескул. Висота — 2038 м. Розташована ця дивовижна скеля посередині хребта, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Раніше ж, тут проходив кордон між Чехословаччиною та Польщею.

Проте, Чорногорський хребет знаний не лише гірським масивом, а й озерами, що оточують їх. І, як оминути їх? Тож першим пунктом маршруту до Бребенескула, було озеро Несамовите, довжина якого становить 88 метрів, ширина – 45, а площа 3 тис. кв. метрів. Озеро оповите пухнастим килимом, глибокою долиною та вузенькими стежками, які невдовзі привели нас до наступного, не менш вражаючого озера Бребенескул. Найвищого в Україні — 1801 метр над рівнем моря. А згодом і, до самої гори.

Кам'яні розсипища, різноманіття буйних фарб та неабиякий краєвид, зачаровували вже з перших хвилин. Урочистість Святої Меси, відбулася саме тут, на горі Бребенескул, де взявшись за руки єдналися у Молитві Господній.

Трішки відпочивши — вирушили в дорогу, де нас радісно зустріли маленькі чабани (собаки-пастушки), які стерегли отару біло-чорних хмаринок - овець. Насолоджуючись красою ландшафтів та наспівуючи українських пісень, дещо втомлені, повернулися на парафіяльну базу відпочинку в Яремче.

Однак, це ще не все! Вже наступного дня, дорогою додому, ми завітали в Івано-Франківськ, з невеличкою екскурсією містом. Незважаючи на свою динамічність, Івано-Франківськ - немов скарбничка антикваріату: з давніми традиціями та багатовіковою історією. Ще одним пунктом подорожі був «ШпиндеL» - ресторан, антураж якого прикрашають 33 антикварних годинники, 15 барометрів, сторічна барна стійка та багато іншого! Та, що тут говорити - це було: неймовірно, чудово, весело та з Богом!

Дякуємо отцю Миколі, сестрі Оксані, отцю Казимиру, пані Галині Мельничук та усім хто долучився до організації поїздки, адже як сказав Святіший Отець: «...період вакацій – це нагода не лише відпочити та відновити фізичні та психічні сили, але також для того, щоб скріпити своє духовне життя та посилити наші стосунки з Богом та людьми».

Олена Христин

Світлини