«Над річкою Буг і її притокою Солокія  лежить маленьке містечко Кристинопіль в 1692 р. зараховане до почесті міста, яке своєю назвою завдячує Христині з Любомирських, жінки гетьмана Фелікса Потоцького засновника Кристинополя. Великі обсяги лісів , дві ріки, які з?єднюються в парку замку Потоцьких, прикрашають місто ззовні. Колись місто було віднесено до «найчистіших міст на Русі», тепер це маленьке, занепале містечко, але з дуже цікавою історією.

Зараз змінилося багато чого в Кристинополі і в його околиці (місто занепало, замок майже зник).Прийшло нове покоління з новими поглядами і потребами. Позатихали старі пісні, немає вже музикантів з лірою, які з покоління в покоління передавали дивні думи про богатирів, про напади турків і татарів, про втечі з ясиру, з татарської неволі, про великих магнатів.

З 5 по 6 травня нашу парафію відвідав о. Себастіян Ґацкі, настоятель римсько-католицької парафії св. Андрія Боболі в Вінніпеґу (Канада).

В перший день свого перебування в Червонограді гість разом з настоятелем нашого приходу о. Миколою та настоятелем римсько-католицької парафії в м. Сокалі о. Андрієм були запрошені Отцями Василіанами на Урочисту Службу Божу у Греко-Католицькій церкві св. Юрія з нагоди відпусту. Головним служителем Літургії був Стрийський єпископ Тарас Сеньків.

Наступного дня о. Себастіян відвідав Львів і Вищу Духовну Семінарію в Брюховичах, де гостинно нашого гостя прийняв ректор семінарії о. Олег Саламон. Ввечері в нашій капличці відбулася св. Меса, яку відправив наш гість, а після Служби Отець зустрівся з парафіянами. Священик поділився з нами своїм душпастирським служінням в Канаді, розповів про благочинну діяльність їхньої парафіяльної спільноти, яка допомагає бідним на Кубі, а також прагнення допомагати нужденним в Україні. Кошти, для потребуючих, збирають на щорічних фестивалях, які організовують при парафії.

Третього і четвертого травня діти нашої парафії та парафії з Сокаля перебували на екскурсії святинями і замками Поділля та Буковини. Метою нашої поїздки було відвідування храмів та молитва в тих місцях, де з давніх давен люди прославляли Бога та доторкнутись історії, слід якої зберігся у замках та фортецях Західної України. Більшу частину коштів на це паломництво, діти зібрали самостійно, підтримуючи давню Різдвяну традицію - ходячи з колядою від хати до хати.